Україна з’явилась на глобальній платформі водневих долин
Повномасштабна війна, відсутність в Україні законодавчого підґрунтя для розвитку водневих технологій не зупиняють рух українських водневих стейкхолдерів до запровадження цієї перспективної для всього світу галузі економіки. Черговий важливий крок до цього зроблено 8 травня 2023 року під час цифрового перезапуску платформи Mission Innovation Hydrogen Valley, до якої, серед інших, увійшов проєкт української компанії «ВОДЕНЬ УКРАЇНИ».
Welcome до платформи
Mission Innovation Hydrogen Valley Platform – Глобальна платформа водневих долин - створена під егідою Mission Innovation, до якої входять 23 європейські країни, та за фінансування Європейської Комісії з метою розвитку нової водневої економіки та переходу до зеленої енергії. Запорукою успішного втілення цієї амбітної мети водневі амбасадори вважають відкритість інформації про водневі долини світу та можливість нею обмінюватися. Саме платформа покликана задовольнити інформаційні потреби політиків, бізнесменів, науковців, інвесторів, розробників проєктів – усіх нинішніх та майбутніх учасників водневої спільноти.
Воднева платформа представляє вичерпну інформацію про найрозвиненіші та амбітні водневі долини по всьому світу. Базуючись на великому зборі первинних даних, який проводився за підтримки держав-членів Mission Innovation, платформа також надає інформацію про впроваджені технології, деталі фінансування, управління зацікавленими сторонами, бар’єри, що залишаються на шляху реалізації, і ключові фактори успіху проєктів.
Вдосконалення платформи до формату «єдиного вікна» для збору інформації та співпраці між розробниками проєктів, урядами та усіма зацікавленими сторонами запроваджено консалтинговими компаніями Roland Berger та Inycom.
Фаховий діалог
Цифровий перезапуск оновленої платформи став знаковою подією для країн-учасників водневої спільноти. Тож окрім презентації оновленого цифрового майданчика відбувся також змістовний діалог між представниками водневих долин.
Ключові моменти глобального розвитку водневих долин у розрізі створення коаліції та управління проєктом обговорили
- Анамарія Зіанвені, керівник проєкту, Encevo - Grande Region Hydrogen
- Герт Т'яркс, керівник відділу розвитку бізнесу, EWE - Clean Hydrogen Coastline
- Нільс Рокке, виконавчий віце-президент зі сталого розвитку, Sintef - H2 Valley Mid-Norway
- Стівен Тейлор, директор/технічний радник, території наукового парку – Воднева долина Північної Адріатики
Фахівці цікавилися досвідом розвитку водневих долин, а саме досвідом залучення державних і приватних зацікавлених сторін, ключовими факторами успіху в управлінні ширшою коаліцією партнерів проєктів, юридичними аспектами їхнього супроводу.
Про регіональні та фінансові аспекти розробки проєктів говорили представники США, Іспанії, Бразилії та України:
- Карлос Навас, керівник відділу стратегії та регулювання, Enagas - Green Hysland
- Педро Пахарес де Тена, генеральний директор H2B2 – SoHyCal
- Corne Hulst, Pecem Industrial & Port Complex, COO - Ceará – Green Hydrogen House
- Ярослав Криль, генеральний директор ТОВ «ВОДЕНЬ УКРАЇНИ» - проєкт H2U Hydrogen Valley.
Експерти розповіли про ключові рушії їхніх проєктів, кейси та труднощі, з якими стикнулися під час отримання державного та приватного фінансування, про фактори, що сприяли успішному втіленню завдань. Відкритий діалог та отримана інформація стануть у пригоді тим учасникам дискусії, які роблять перші кроки до реалізації водневих проєктів.
Українська воднева долина: Що? Де? Коли?
Реальний український водневий проєкт, що перед потраплянням на платформу пройшов детальний фаховий аналіз та змагання майже з 30 іншими міжнародними компаніями, представляв Ярослав Криль, директор ТОВ «ВОДЕНЬ УКРАЇНИ». Підприємство є членом енергетичної асоціації Українська Воднева рада. Асоціація – головний стейкхолдер серед зацікавлених у розвитку української водневої сфери представників і виконує місію з забезпечення взаємодії між українськими та європейськими партнерами. У тому числі, що дуже важливо – з великими промисловими компаніями, що вже заявили про плани з декарбонізації виробництва, тим самим долучившись до потенційних споживачів водню.
За словами Ярослава Криля, виконані техніко-економічні розрахунки дозволили визначити оптимальні технології та ресурси для виробництва водню, враховуючи масштабування проєкту. Оцінено ефективність виробництва та витрати на транспортування водню. Дослідження водних ресурсів підтвердило екологічну безпеку такого виробництва, без негативного впливу на сільське господарство та питне водопостачання населених пунктів. Наразі ТОВ «ВОДЕНЬ УКРАЇНИ» зосередило зусилля на девелопменті проєктів у сфері вітряної та сонячної енергетики, що стануть джерелами зеленої енергії для майбутнього заводу з виробництва водню. Серед першочергових завдань – підготовка усього пакету проєктної документації та отримання дозволів на початок проведення робіт з будівництва. Головне – одразу після завершення воєнних дій і перемоги України, не зволікаючи, розпочати будівництво.
- У водневих проєктах головну роль відіграє споживач, - зауважив Ярослав Криль. Звісно, перспективним та пріоритетним для себе вважаємо український ринок. І маємо великі сподівання що він набуде дуже швидкого розвитку після закінчення війни. Однак на сьогодні ми є експортноорієнтованою компанією. Наразі ведемо перемовини з одним з європейських металургійних заводів, який зробив заяву щодо планів масштабної реконструкції з заміни доменних печей на шахтні (мається на увазі технологія прямого відновлення заліза DRI – direct reduced iron, коли для виплавки чавуну водень використовується як відновник для залізної руди замість коксу, що значно знижує викиди вуглецю). Таким чином розвиток водневого виробництва в Україні в даному випадку буде напряму залежати від темпів реконструкції на цьому підприємстві та підготовки до виробництва зеленої сталі.
Водневий завод в Україні для організації майбутнього партнерства планується збудувати біля міста Рені Одеської області. Серед переваг локації майбутнього підприємства – велика кількість водних ресурсів, значний потенціал відновлювальних джерел енергії, таких як сонячна та вітрова, та стратегічне розташування біля кордонів Євросоюзу. Планова електролізерна потужність першої черги будівництва – 100 МВт.
Є і певні виклики. Занепокоєння українських фахівців викликає відсутність в Україні законодавства у сфері водневої економіки. І в першу чергу - Української водневої стратегії.Нагадаємо, що проєкт Водневої стратегії України на період до 2050 року, розроблений Українською водневою радою спільно з Інститутом відновлювальної енергетики НАНУ, був представлений наприкінці 2021 року. Розуміння, що післявоєнне відновлення України відкриє можливості також для реалізації нових проєктів і запуску новітніх технологій, є як у влади, так і в усіх зацікавлених у розвитку водневої енергетики сторін. У тому числі – й у іноземних партнерів, які висловлюють готовність брати участь у розробці та впровадженні водневих ідей в процесі післявоєнної відбудови України.
Однак документ, що передбачає три етапи розвитку водневої енергетики в Україні, остаточно не затверджений. До того ж війна в Україні вже завадила закладенню фундаментальних основ для водневої енергетики та запуск експортного ринку “зеленого” водню, що передбачалося зробити до 2025 року.
Втім, не зважаючи на перешкоди, молоді українські компанії не сидять на місці, шукаючи інвесторів, підписуючи міжнародні контракти і працюючи на майбутнє. І занесення водневої долини біля міста Рені Одеської області до Глобальної платформи водневих проєктів ще раз наочно підтверджує, що Україну сприймають як повноправного учасника європейської водневої спільноти.