Артем Семенишин: Нові генеруючі потужності стануть технологічним внеском у побудову нової української енергосистеми

Попри те, що минулого року через війну в Україні більшість потенційних українських проєктів у сфері чистої енергетики, які підтримували також і Європейські країни, були відкладені, експерти вірять у перспективи цієї сфери.

У  рамках відновлення України ми маємо зосередити увагу саме на зеленому відновленні, - вважає  Артем Семенишин, виконавчий директор Асоціації сонячної енергетики України. Доповідаючи під час міжнародної онлайн-конференції з водневої проблематики, він зауважив, що після Перемоги кількість реалізованих проєктів у цій сфері буде значно більшою.

Зелене відновлення для України - сембіоз реальних конкретних проєктів, які будуть побудовані в Україні у різних сферах, що призведе до кардинальної зміни економіки та енергетики нашої держави, Україна перейде на чисті джерела енергії, більш незалежні за рахунок нових сучасних технологій.

За думкою голови Асоціації сонячної енергетики України,  у цьому контексті сонячна енергетика посідатиме ключове місце. За планами експертів,  у рамках відновлення в Україні до 2030 року буде побудовано сонячних електростанцій потужністю не менше 30 ГВт. І це без врахування потужності водневих проєктів.

 

Використання енергії сонця - технологія унікальна. Потенціал сонячної енергетики в Україні є дуже значним, оскільки маємо показники інсталяції вищі, ніж у  країнах Європи.  При цьому ми маємо простору територію і тому можемо стати справжнім центром для відновлення і будівництва нових генеруючих потужностей на основі енергії сонця. Таким чином, Україна має стати потужним джерелом для виробництва та експорту електроенергії до країн ЄС.

Розповідаючи про сонячний потенціал нашої держави, Артем Семенишин підкреслив, що сонячні електростанції можуть бути побудовані у будь-якому місці на території України. Разом з цим ця технологія дозволяє у максимально стислі терміни за умови  мінімальних витрат будувати нові генеруючі потужності, які стануть новим технологічним внеском у побудову нової енергосистеми в Україні.

Водночас Україна має також використовувати можливості для виробництва зеленого водню за допомогою енергії сонця і вітру для того, щоб це виробництво було оптимальним з економічної точки зору. Україна так само може стати місцем для впровадження технологій збереження водню у закритих шахтах, для його подальшого використання у потрібних обсягах.

Близькість України до Європейського союзу як раз і визначає нашу роль у цьому процесі. Не даремно Воднева стратегія Євросоюзу окремо виділяє Україну як перспективну державу щодо розвитку водневої політики Європи.

З іншої сторони для України саме в енергетичному вимірі й полягатиме процес інтеграції до Європейського союзу. Об’єднання  української енергомережі з європейською у березні 2022 року, коли Україна стала членом «енергетичного Євросоюзу» - один з важливих кроків на цьому шляху. Попереду - процес синхронізації ринків, який дозволить одночасно гармонізувати законодавство і створити умови для впровадження спільних проєктів. Це теж дуже важливий аспект. У тому числі – регламентація питання щодо гарантії походження для всіх джерел відновлювальної енергії: електричної, відновлювальних газів тощо. І обмін цими гарантіями походження має стати одним з інструментів ефективної роботи європейського ринку.

Артем Семенишин наголосив, що  зелене відновлення України має відбуватися шляхом імплементації конкретних проєктів. Такий підхід стосується також проєктів зеленого водню, які пов’язуватимуть нас як країну-виробника та як таку, що транспортує водень до країн, що його потребують. Попит на водень в Європі, за прогнозами, лише збільшуватиметься, у тому числі з огляду на зростання кількості автотранспорту, що працює з використанням водню. Непогану перспективу обіцяє також заміщення газу воднем у процесах виробництва, у хімічній та інших галузях промисловості. Оскільки Україна так само є залежною від імпорту газу країною, перехід на нові види енергетичних ресурсів вкрай важливі. Тому у недалекій перспективі водень має стати джерелом заміщення викопних видів палива у форматі збереження енергії.

Україна має не втратити час, аби посісти гідне місце у цих процесах, - підкреслив Артем Семенишин, - Адже бажання побудувати великі кластери виробництва зеленого водню і налагодити його постачання і використання для власних потреб в Україні та для європейських сусідів у нас є. Запорукою успіху має стати підтримка конкретних проєктів з боку українського уряду.