Україна має чудові можливості для зберігання водню під землею
На цьому наголосив Барт Бейбюк, виконуючий директор Clean Hydrogen Partnership під час свого виступу на онлайн-конференції «Розвиток водневих технологій у світі. Нові можливості» 21 лютого 2023 року.
Clean Hydrogen Partnership поєднує Єврокоміссію, близько 500 промисловцівб яких представляє Hydrogen Europe, та 112 європейських науково-дослідних інституцій, представлених Hydrogen Europe Research, що спільно діють заради досить амбітної мети: до 2050 року зробити Європу першим нейтральним континентом у світі з кліматичної точки зору. Для досягнення цілі Партнерство спрямовує свою діяльність на підтримку науково-дослідної та інноваційної (R&I) діяльності з розвитку водневих технологіях у Європі.
За словами Барта Бейбюка, у своїй діяльності Clean Hydrogen Partnership значною мірою керується Водневою стратегією ЄС та розвитком політики в цьому контексті, що сприяє її реалізації. І до того ж Партнерство займається питаннями інформування широкого загалу про перспективи цієї сфери та підтримкою інновацій при розробці технологій чистого водню в Європі:
- Наші цілі – окрім запровадження проєктів в рамках нашої стратегії, проводити дослідження з проблем виробництва водню, його дистрибуції. У тому числі велику увагу приділяємо роботі заправних станцій, транспортуванню та зберіганню водню, а також використанню водню у різних галузях промисловості. Важливе місце в нашій діяльності займають також питання навчання, освіти, безпеки.
Єврокоміссія у цьому контексті відіграє роль головного експерта та фінансиста науково-дослідних проєктів. Зокрема, вже 1,08 млрд євро було спрямовано на дослідницькі програми, у тому числі половина – з бюджету за підтримки Єврокомісії.
Сума на фінансування нових проєктів у 2023 році вже визначена: це майже 200 млн євро. І, як наголосив пан Барт Бейбюк, якщо дослідницькі українські інститути зацікавляться та знайдуть партнерів по консорціуму, вони мають можливість подати до 18 квітня свої пропозиції.
Під час своєї доповіді виконуючий директор Clean Hydrogen Partnership торкнувся також проекту «Воднева долина», до якого вже долучилася Україна. Визначено 58 водневих долин, але війна в Україні пригальмувала подальші плани. Нагадаємо, згідно проєкту «Воднева долина «Енергія Степу» Східноєвропейської Асоціації розвитку водневої економіки, у п’яти південних областях України передбачається щорічне генерування 203 ГВт електроенергії з подальшим її перетворенням у водень в обсязі 9,1 млн.т. За планом Україна зможе не лише експортувати водень до ЄС, а також використовувати його для розвитку власної водневої економіки. Загальний обсяг необхідних інвестицій в українську «водневу долину» оцінюється у 73 млрд.євро.
Голова Clean Hydrogen Partnership впевнений, що Україна має активніше долучатися до перспективних дослідницьких проєктів. Один з них стосується питання зберігання водню. Наразі газ для потреб Європи зберігається у підземних газових сховищах. Оскільки заміщення природного газу екологічним воднем – справа часу і вже недалекої перспективи, вже сьогодні треба знайти рішення щодо його подальшого збереження. Як варіант вчені вивчають питання використання для цієї мети вироблених газових родовищ. Таким чином власні європейські потреби у зберіганні газу на зиму можуть бути задоволені на європейських теренах.
Але дослідники не зупиняються. HyUSPRe вивчали можливість використання для зберігання водню соляних шахт, і отримані наразі результати досить оптимістичні. За словами Барта Бейбюка, саме Французький проєкт Hypster передбачає зберігання водню в соляних копях. Зараз вивчаються можливість закачувати водень у каверни та підземні соляні тунелі. Наразі завдання - зрозуміти, як флюктуації з закачуванням водню впливатимуть на підземелля, та визначитись з прогнозною вартістю такого зберігання. За попередніми висновками вона сягає 40 центів за кілограм збереження водню, тоді як на меті ставилося не перевищити вартість у 1 євро за кілограм. Таким чином проєкт цей досить цікавий, і не лише на теренах Європейських країн.
- Україна має чудові можливості для зберігання водню під землею. І ми чекаємо на можливість працювати з Україною і в цьому напрямі, - підсумував Барт Бейбюк. Потужності цих природних сховищ треба використовувати. Тож Україна може стати не лише джерелом виробництва та постачання водню до Європи, але й країною його зберігання.