Як Україна може виграти від «Північного потоку-2»
Чому «зелений» водень – дорожче золота
Весь світ занепокоєний ситуацією зі зміною клімату. Всі дії країни спрямовують на перехід енергетики в бік чистих та безпечних відновлюваних джерел енергії та все більше здійснюють нові рішучіші кроки для стимулювання розвитку «зеленого» водню.
Понад 40 країн вже опублікували або розробляють водневі стратегії. Більше того, по всьому світу планується більш ніж 90 проєктів по використанню водню в промисловості.
Аналітична компанія «BloombergNEF» опублікувала прогноз розвитку ринку екологічно чистого водню. Згідно з дослідженнями, глобальний ринок «зеленого» водню у 2021 році зросте у два рази в порівнянні з минулим роком. Також, згідно з прогнозом «BloombergNEF», до 2030 року кількість електролізних установок по всьому світу перевищить 40 ГВт.
Як Україна може виграти від «Північного потоку-2»?
Ситуація з «Північним потоком-2» для України складна, оскільки Україні потрібно не лише зберегти свій дохід від транзиту газу, а й забезпечити енергетичну безпеку для країни.
Найкращий шанс для нас зараз - спрямувати всі свої сили на трансформацію енергетичної системи і реалізацію плану дій щодо переходу до водневої енергетики.
В першу чергу це стосується підготовки та затвердження національної водневої стратегії, реалізації пілотних проєктів та підготовки газотранспортної системи.
В стратегії «Зелений водень для Європейського Зеленого Курсу 2×40 ГВт» європейські країни розглядають Україну як країну-транзитера «зеленого» водню. Згідно зі стратегією до 2030 року потрібно забезпечити 80 ГВт потужностей виробництва водню за технологією електролізу, тоді як в Україні має бути створено 10 ГВт таких потужностей.
Якщо наша країна почне реалізовувати всі етапи переходу на водневі технології вже зараз, у нас є гарний шанс зробити ситуацію з «Північним потоком - 2» не травматичною для нашої країни, оскільки альтернатива буде набагато цікавіше як для нас, так і для європейських країн.
Та з геополітичного боку, якщо наша країна стане головним експортером чистого водню для Європи, сприйняття і партнерство України, стане більш значущим і вагомим для ЄС.
З точки зору впливу на клімат, «Північний потік-2» матиме катастрофічні наслідки. Трубопровід призведе до викидів CO2 у розмірі 100 мільйонів тонн на рік, не зважаючи на додаткові витоки метану в ланцюжку постачання. Фактично, це суперечить необхідності різкого скорочення використання всіх викопних видів палива, включаючи газ, для досягнення «Паризьких кліматичних цілей».
Таким чином, запуск «Північного потоку-2» зробить свій внесок в погіршення клімату або швидко перетвориться в дорогий безнадійний актив.
Технічно «Північний потік-2» міг би транспортувати до 70% водню, змішаного з викопним газом. Але насправді це буде складно, оскільки Росія не має ні існуючих, ні перспективних відновлюваних джерел енергії для виробництва «зеленого» водню в таких масштабах.
Україна ж має вигідне географічне розташування та ідеальну складову ВДЕ потужностей. Саме тому її внутрішній ресурс разом із запуском ринку водню стане ключем до енергетичної незалежності нашої країни. Для України водень може принести мільярди доларів інвестицій, десятки тисяч нових робочих місць та стабільний потік податків до нашого бюджету.
Це величезна стратегічна можливість для України, і нею можна скористатися, якщо тільки країна продемонструє зацікавленість та чітке бачення як запустити в дію етапи переходу до водневої енергетики та використати час на нашу користь.
Україна отримує компенсацію в обмін на угоду між США та Німеччиною щодо «Північного потоку-2»
Як відомо, 21 липня Німеччина та США досягли компромісу щодо будівництва підтримуваного Росією газопроводу «Північний потік-2». Згідно з угодою, Німеччина надаватиме допомогу для забезпечення енергетичної безпеки України.
Угода передбачає, що Німеччина спрямовує гроші в Україну в обмін на те, що США знімають свою загрозу санкцій проти компаній, які беруть участь у будівництві газопроводу, що Вашингтон розглядає, як загрозу для енергетичної безпеки Європи.
Варто підкреслити, що Німеччина особливо зацікавлена в підтримці виробництва «зеленого» водню в Україні. Величезні газові сховища України можуть бути використані для зберігання водню для Європи також.
«Зелений фонд» має на меті підтримку енергетичного переходу України, енергоефективності та енергетичної безпеки. Початковий внесок Німеччини у фонд становить 148,3 мільйонів євро. Крім того, Німеччина продовжить підтримувати припинення видобутку вугілля та перехід на відновлювані джерела енергії в Україні шляхом призначення «спеціального» посланника із виділеним фінансуванням у розмірі 59,3 млн. євро.
Загалом, Німеччина та США зобов’язуються залучити 1 млрд доларів (847,4 млн євро) для інвестицій, у тому числі з приватного сектора.
Майбутнє української газотранспортної інфраструктури
Українська газотранспортна система опинилася у нестабільному стані, через домовленість США та Німеччини про завершення будівництва газопроводу «Північний потік-2». Але завдяки кардинальному реформуванню енергетичного сектора в ЄС для української ГТС відкриваються нові можливості.
Транспортування водню – перспективний напрямок використання української ГТС після 2024 року. Сьогодні багато хто заявляє про свою участь у створенні водневих екосистем, тому ця тема стає значно надійнішою перспективою для залучення інвестицій.
Також наша українська газотранспортна інфраструктура буде задіяна для експорту екологічно чистого палива до ЄС.
Про це заявили представники галузевої ініціативи «European Hydrogen Backbone» (EHB), що об’єднує 23 газові інфраструктурні компанії ЄС. Група учасників EHB презентувала бачення інфраструктури водневих трубопроводів протяжністю 39,7 тис. км у 21 країні: 69% запропонованої водневої мережі складається з адаптованих існуючих газотранспортних мереж, а 31% – нова інфраструктура, необхідна для підключення нових виробників.
Серйозний крок зробив Оператор ГТС підписавши з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) угоду про співпрацю щодо розвитку інфраструктури виробництва, зберігання та розподілу «зеленого» водню по всій Україні.
Очікується, що партнерство сприятиме багатомасштабному виробництву та використанню «зеленого» водню в країні, а також забезпечить надійне енергопостачання у міру переходу України до економіки, що базується на відновлюваних джерелах енергії.
«Зелений» водень – головний пріоритет для України
Наша енергонезалежність та енергобезпека – це складова всієї держави.
Ми бачимо, як рішуче діють інші країни на водневу перспективу. Багато країн вже завершили водневі стратегії та діють на національному рівні. Будемо реалістами – Україна відстає з реалізацією водневої стратегії та впровадженням водневих технологій в нашу складову.
Тому наша мета зараз полягає в тому, щоб не знизити темпи будівництва ВДЕ, а зробити їх передбачуваними. Нам треба будувати не менше, ніж будувалось раніше, але одночасно здійснювати реформи енергетичного сектору.
Окрему увагу слід приділити неурегульованій кризі, що стосується «зеленого» тарифу, яка перешкоджатиме збільшенню частки відновлювальної енергетики. На жаль, ставлення уряду до інвесторів ВДЕ на разі не змінилось, а це - серце розвитку водневого напрямку.
Україна має західних партнерів, які готові вкладати величезні кошти на розвиток ВДЕ ринку, а також на розвиток «зеленого» водню. Але вони не бачать цього інтересу в урядових установах України.
Ми закликаємо працювати та об’єднувати сили між приватними гравцями та державними інституціями.